Пластинчастий теплообмінник - пристрій, в якому здійснюється передача теплоти від гарячого теплоносія до холодного (нагріваного) середовища через сталеві, мідні, графітові, гофровані титанові пластини, які стягнуті в пакет. Гарячі та холодні шари перемежуються один з одним.
Основним елементом теплообмінника є теплопередаючі пластини, виготовлені з корозійностійких сплавів товщиною 0,4-1,0 мм методом холодного штампування. У робочому положенні пластини щільно притиснуті один до одного та утворюють щілинні канали. На лицьовій стороні кожної пластини спеціальні канавки встановлена гумова контурна прокладка, що забезпечує герметичність каналів. Два з чотирьох отворів у пластині забезпечують підведення та відведення гріючого або нагрівається середовища до каналу. Два інших отвори, додатково ізольовані малими контурами прокладки, що запобігають змішанню (перетіканню) середовищ, що гріють і нагріваються. Для запобігання змішування середовищ у разі прориву одного з малих контурів прокладки передбачені дренажні пази.
Просторовий звивистий перебіг рідини в каналах сприяє турбулізації потоків, а протитечію між нагрівається і нагріває середовищем сприяє збільшенню температурного напору і, як наслідок, інтенсифікації теплообміну при порівняно малих гідравлічних опорах. При цьому різко зменшується відкладення накипу на поверхні пластин.
При великій різниці у витраті середовищ, а також при малій різниці в кінцевих температурах середовищ існує можливість багаторазового теплообміну середовищ шляхом петлеподібного спрямування їх потоків. У таких теплообмінниках патрубки для підведення середовищ розташовані не тільки на нерухомій плиті, а й на притискній, а вздовж пластин-перегородок середовища рухаються в одному напрямку.
