Гідропоніка - це спосіб вирощування рослин на штучних середовищах без ґрунту. Харчування рослини отримують з живильного розчину приготованого з поживних речовин способом дозування насосами тієї чи іншої субстанції і поживних речовин.
Гідропоніка дозволяє регулювати умови вирощування рослин - створювати режим харчування, що повністю забезпечує потреби рослин в поживних елементах.
Коренева система рослин при вирощуванні їх способом гідропоніки розвивається на твердих субстратах, які не мають поживного значення, у воді або у вологому повітрі аеропоніка. Прикладом органічного субстрату служить кокосове волокно: це перемелена шкаралупа і лико кокосового горіха з якої вимиті солі заліза і магнію. У природному середовищі кокосове волокно служить початковим ґрунтом для коренів новонародженої пальми.
Кокосове волокно легше води, тому при поливі не тоне як грунт, а розбухає, наповнюючись повітрям. Кожне волокно містить в своїй товщі велику кількість порів і канальців. Силою поверхневого натягу канальці заповнюються робочим розчином, кореневий волосок ввбирає вміст, проростаючи поруч. Гладка поверхня волокна дозволяє кореню вільно ковзати від випитої до наступної. Мережею мікротрубочок кокосове волокно розподіляє воду і повітря по всьому своєму об'ємі.
Волокна кокосу, які повністю рекультивуються, являють собою екологічно дружній субстрат, використовується на багатьох голландських гідропонних-фермах, при вирощуванні багаторічних рослин, наприклад квітів - троянд.
У Голландії промислова гідропоніка має широке застосування, незважаючи на кліматичні особливості - світлолюбним культурам сонце замінюють спеціальними лампами Grow Led.
Основний розподіл методів гідропоніки відбувається виходячи з того, в якому середовищі розвивається коренева система рослин. Таким чином, виходить три основні методи гідропоніки:
Метод гідропоніки, при якому рослини вкорінюються в товстому шарі інертного субстрату. Основними субстратами для субстратного методу гідропоніки є: перліт, вермикуліт, цеоліт, пісок, гравій, мінеральна вата, керамзит і деякі інші. Але найбільш поширеними для систем гідропоніки з крапельним поливом є мінеральна вата і керамзит, а для систем гідропоніки з періодичним підтопленням - керамзит.
На стику методів водної та субстратної гідропоніки знаходиться метод гідропоніки так званого «підпору», при якому коренева система рослин поміщена в твердий субстрат, частково занурений в живильний розчин. Цей методу гідропоніки вважається найбільш економічним, і досить поширений для невеликих кількостей рослин.
Рослини, при такому методі гідропоніки, можуть перебувати в стаціонарній посудині з живильним розчином, або (найбільш поширене для салатів та інших швидко вегетуючих культур) на водяній фермі (плаваюча платформа з рослинами в кошиках).
В інших системах гідропоніки для водних культур використовується проточний живильний розчин, постійно рециркулюючий між трубами (або інших вегетаційних контейнерів) і баком з розчином. Але даний метод гідропоніки підходить для рослин з короткою вегетацією, наприклад, для салату і мало придатна для таких рослин як томати та ін. З довгим терміном вегетації.
Класична аеропоніка є метод гідропоніки, коли висячі в повітрі коріння рослин, періодично обприскують (або омиваються) живильним розчином. Існує ще один варіант аеропонной установки методу гідропоніки, при якому верхня частина коренів знаходиться в тумані живильного розчину, а нижня занурена в нього або періодично підтоплюється.
